плутаний


плутаний
-а, -е.
1) Який безладно переплівся, заплутався; заплутаний. Плутані пасма волосся. || Який безладно перетинається, перехрещується один з одним (про вулиці, стежки і т. ін.).
2) Такий, у якому важко розібратися; суперечливий, неясний.
3) розм. Який не вміє розібратися в чому-небудь.
4) Нетвердий, непевний (про кроки, ходу і т. ін.).

Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Смотреть что такое "плутаний" в других словарях:

  • плутаний — 1) (який безладно переплівся, заплутався), переплутаний, заплутаний 2) (у якому важко розібратися), суперечливий, неясний …   Словник синонімів української мови

  • плутаний — дієприкметник …   Орфографічний словник української мови

  • плута́ние — я, ср. Действие по знач. глаг. плутать. [Тентенников] любил так вот просто идти наугад, куда глаза глядят, и обязательно, после долгих плутаний и странствий, выйти прямехонько на нужное место. Саянов, Небо и земля …   Малый академический словарь

  • безпутний — а, е. Який відзначається легковажністю; безладний, розгульний. Безпутний хлопець. || Непутящий. || Плутаний, хаотичний …   Український тлумачний словник

  • спутаний — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до спутати. || спу/тано, безос. присудк. сл. 2) у знач. прикм., перен. Неясний, плутаний (про думки, слова, мову і т. ін.) …   Український тлумачний словник

  • сумбурний — а, е. Позбавлений ясності, системності, порядку; плутаний, безладний …   Український тлумачний словник

  • безладний — 1) (позбавлений порядку, певного ладу), хаотичний, анархічний 2) (позбавлений певної системности, упорядкованости, організованости), безсистемний, невпорядкований, безтолковий, хаотичний; плутаний, сумбурний; незв язний, розкиданий (позбавлений… …   Словник синонімів української мови

  • непевний — I 1) (про голос, рухи, ходу тощо який свідчить про внутрішні сумніви, невпевненість, несміливість тощо / слабість), невпевнений, нерішучий; нетвердий (про голос, ходу); безві[о]льний (який виражає брак волі, нерішучість); хи(с)ткий, нетривкий,… …   Словник синонімів української мови

  • суперечливий — (який має особливості, якості, несумісні одна з одною / протилежні, невідповідні одна одній), суперечний, розбіжний; подвійний, двоїстий (із двома різними особливостями); покручений, плутаний (такий, у якому важко розібратися, якого важко… …   Словник синонімів української мови